Безпека для кожної людини можлива лише у Благотворчому суспільстві

Безпека — невід'ємна складова нормального життя людини. Безпека є необхідним фактором у підтримці фізичного, психологічного здоров'я людей, сприяє повноцінній взаємодії індивіда з соціумом.

Люди витрачають величезну кількість коштів, часу і життєвих сил для забезпечення безпеки. Але у споживацькому форматі взаємин в суспільстві забезпечити повноцінну безпеку кожній людині в дійсності неможливо. Бо таке суспільство ініціює і підтримує умови для постійного виникнення конфліктів, насильства, хвороб, криз. Що ми повсюдно спостерігаємо в світі? Безперервні війни, грабежі, вбивства, катастрофи, злочинність і заворушення, а на додачу пандемія та криза. Постійна економічна нестабільність сприяє низькому рівню життя населення та є не менш сильним психологічним фактором у створенні хвилювання мас. Це лише мала частина величезної кількості прецедентів, що створюють загрозу життю мільярдів людей.

У зону безпеки входить забезпечення основних базових потреб людини. Відповідно, одним з основоположних критеріїв безпеки є наявність житла. Сьогодні у споживацькому суспільстві штучно створені умови, за яких людина півжиття витрачає на те, щоб придбати житло, а наступні півжиття витрачає на його збереження, оплату податків, виплату боргів. Відчуття постійних незручностей, незадоволеність навколишньою дійсністю, неможливість забезпечити базові потреби стимулюють у населення переживання за своє майбутнє, постійну гонитву за накопиченням капіталу, змушуючи його ще більше занурюватися у нескінченне коло боргової залежності. При цьому, незважаючи на всі докладені колосальні зусилля, час і кошти, в людей відсутня гарантія збереження свого майна.

Не менш важливим критерієм безпеки є збереження і підтримання здоров'я як невід'ємного чинника нормальної життєдіяльності людини. І тут ми торкаємося жалюгідного, а часом і нелюдського рівня медицини. Відомо безліч випадків недбалого медичного обслуговування, коли ставляться неправильні діагнози, коли проводяться невиправдані операції, що призводять до непоправних наслідків, до інвалідності на все життя, коли курс лікування підбирається з позиції особистої вигоди лікарів, а не для досягнення необхідного позитивного результату для пацієнта. У багатьох країнах, де медичне обслуговування безпосередньо залежить від медичного страхування, без якого людині не нададуть необхідну допомогу. Найчастіше в споживацькому суспільстві, якщо діагностика та лікування економічно невигідні, то фахівців не турбує подальша доля пацієнта навіть при загрозі летального результату. В основному ті люди, які не можуть собі дозволити страхування — це маргінальні верстви суспільства. Оплата медичного обслуговування без страховки або ж оплата самої страховки для них однаково фінансово непосильні. Тобто в споживацькому суспільстві не цінується найважливіше — людське життя!

А що діється у сфері фармацевтики? Ціни на препарати дуже завищені. Під однією діючою речовиною випускається величезна кількість різних дженериків, до того ж багато з них малоефективні або діють лише на рівні плацебо. Багато ліків мають серйозні побічні дії, що несуть велику шкоду здоров'ю, наслідки прийому яких виявляються не відразу, а через декілька років. Ціни на препарати з тою самою діючою речовиною залежно від назви фірми і країни виробника, завдяки рекламі та піару, завищені у десятки, а то й сотні разів, при тому, що сама діюча речовина коштує буквально копійки. У споживацькому форматі взаємин здоров'я і безпека людей навіть не беруться до уваги, для багатьох особистий прибуток важливіший за збереження людського життя. Такий меркантильний цинічний підхід проглядається і в інших сферах, пов'язаних з життєдіяльністю людини.

Інженерна, соціальна інфраструктура багатьох міст і країн світу знаходиться в занедбаному стані та є бомбою уповільненої дії з раптовим ефектом. Незважаючи на безліч об'єктів інфраструктури, які вийшли з експлуатації, громадськість виявляє пильну увагу до стану будівель, мостів, доріг, підприємств та інших об'єктів техносфери тільки у разі раптової катастрофи, тобто у разі біди, а не її попередження.

Не менш важливий момент — дорожньо-транспортні пригоди. В нашому суспільстві на законодавчому рівні існує звід законів, прописані правила дорожнього руху, визначено ступінь адміністративної відповідальності за порушення цих правил. Водночас смертність в результаті ДТП у світі становить в середньому 1,25 мільйона осіб на рік, а 30–50 мільйонів людей щорічно отримують травми. Відповідальність за провокування небезпечних ситуацій на дорогах існує, але не є фактором, що спонукає водіїв і пішоходів дотримуватися законів. У людей є формальне розуміння оплати штрафу, але немає необхідного розуміння відповідальності за створення загрози безпеці інших людей.

Ще один важливий чинник — це наявність злочинності. Як показує міжнародна практика різних організацій по боротьбі зі злочинністю, жодні прописані високі цілі гуманного правосуддя на папері, поліпшення професіоналізму тих чи інших фахівців, офіційні гучні заяви про найвищі стандарти справедливості, насправді на практиці не працюють у сучасному світі, націленому на постійне споживання, егоїзм і самозбагачення будь-яким шляхом. У міжнародних деклараціях поняття «злочинність» подається як загроза підтриманню правопорядку, а не як загроза життю та здоров'ю населення.

Люди, які йдуть на злочин, керуються різними мотивами, і, на перший погляд, цьому сприяє безліч факторів. Але чим це обумовлено насправді? Чим керується людина в таких ситуаціях? Чому її не зупиняє навіть можлива міра покарання? Що штовхає багатьох людей на протизаконні дії, які порушують правопорядок і створюють загрозу для життя інших людей? Найчастіше основною причиною цього є створена споживацьким форматом взаємовідносин потреба і бідність, необхідність виживання, наявність нерівноправності, нав'язування споживацької парадигми, яка дійшла у наші дні до піку своєї звірячої ницості та є першопричиною всіх бід людства. Парадигма споживацького формату обіцяє звичайній людині лише ілюзію надій на комфорт і безпеку. Аналогічну картину ми спостерігаємо й у внутрішній політиці будь-якої держави, і в міжнародних політичних відносинах країн.

Сьогодні у світі створено безліч концепцій національної безпеки тієї чи іншої держави. Верхні ланки політичної системи інформують маси про необхідність зміцнення сили і могутності держави як нібито важливого чинника гарантії безпеки громадян своєї країни від можливих зовнішніх агресорів. Але що є силою і міццю держави при споживацькому форматі взаємин  у суспільстві та на що вона спрямована? Силою і міццю передових держав є наявність новітнього озброєння, передові науково-технічні досягнення у військовій галузі, володіння зброєю масового ураження, зокрема ядерною. Насправді все це спрямовано одними людьми на знищення інших. Хіба є інструмент, який сприяє знищенню мільярдів людей, гарантом людської безпеки? Простих громадян вважають не людьми, а всього лиш необхідним ресурсом нарівні з матеріальним та економічним у досягненні певних цілей одиниць для ще більшого зміцнення своєї влади.

Армія тієї чи іншої країни теоретично покликана стояти на захисті народу. Але проблема криється у тому, що народ будь-якої держави є лише малою частиною величезного восьмимільярдного суспільства. Відповідно, військо однієї держави може бути спрямоване проти війська іншої країни як проти зовнішнього ворога. Це не посилює людство, а розділяє його та робить слабшим. Громадянам такі дії подаються з позиції нібито «захисту їхньої безпеки, свободи і прав». Але всі військові втручання в історії під будь-якими благими цілями (включаючи захист свободи, просування демократії, впровадження гуманізму, введення контртероризму) ніде жодного разу людям не дали ні свободи, ні тим більше безпеки, крім втраченого здоров'я, втраченого житла і величезної кількості втрачених людських життів.

А як свідчить 3-тя Основа Благотворчого суспільства — Безпека Людини: «Ніхто і ніщо у суспільстві не має права створювати загрози для життя і свободи Людини!»

Безпека Людини

Ніхто і ніщо у суспільстві не має права створювати загрози життю і свободі Людини!

Кожній Людині гарантовано безкоштовне забезпечення основних життєво необхідних потреб, включаючи їжу, житло, медичне обслуговування, освіту і повне соціальне забезпечення.

Наукова, виробнича і технологічна діяльність суспільства повинні бути спрямовані лише на поліпшення якості життя людини.

Гарантована економічна стабільність: відсутність інфляції та криз, стабільні і рівні ціни по всьому світу, єдина грошова одиниця, фіксоване мінімальне оподаткування або його відсутність.

Безпека Людини і суспільства від будь-яких загроз забезпечується єдиною загальносвітовою службою по боротьбі з надзвичайними ситуаціями.

У споживацькому форматі взаємин у суспільстві реальної гарантованої безпеки для кожної людини насправді немає. Такий формат взаємин усі шість тисяч років свого існування будувався на рабстві, крові та насильстві. Люди відчувають побоювання і страхи, існуючи за законами цього споживацького нелюдського світу. Кожен намагається убезпечити себе, створює свою власну зону безпеки, тим самим капсулюючись від нестабільного зовнішнього світу. Будь-яке втручання у життя людей сприймається ними як посягання на їхню безпеку. Таке капсулювання призводить до роз'єднання людства, а в непередбачених ситуаціях — до агресивних і ворожих настроїв людей одне проти одного. Споживацький формат свідомо звертає увагу індивіда лише на себе. Кожен намагається зберегти та убезпечити насамперед своє життя, часто нехтуючи цінністю життя іншого. Такі поняття як «єдине суспільство», «єдина сім'я» штучно вилучені через спеціально створені нелюдські умови існування мільярдів, наявність безлічі небезпек у їхньому повсякденному житті.

Та насправді зоною безпеки має бути вся людська сім'я. Окремо створити реальну безпеку неможливо. Тобто ступінь цілісності всього людства визначає ступінь безпеки кожної людини. Єдине людське суспільство має служити опорою для кожної Особистості. Тільки таким шляхом побудова реального безпечного середовища для всіх людей стає можливою. За споживацького формату взаємин у суспільстві з популяризацією нелюдських стосунків й активацією тваринних інстинктів у людях це не може бути здійснене. Життєво необхідне об'єднання людства в одну родину можливе тільки за побудови нового Благотворчого суспільства. Тільки така благотворча парадигма на об'єднання і консолідацію може виключити будь-які прецеденти і загрози для життя та свободи кожної людини на Землі.

Роз'єднаність суспільства і постійна конфронтація держав є неминучою у споживацькому форматі взаємин. Відповідно, завжди є ризик виникнення конфліктів між державами, які часто переростають у збройні протистояння їхніх армій і, як наслідок, призводять до ведення бойових дій і смерті невинних людей. Отже, єдиним способом ліквідації таких прецедентів, що створюють загрозу життю людей, є переформатування розрізнених військових формувань в одну світову службу, яка дійсно стане оплотом мирного життя населення.

Наявність у Благотворчому суспільстві єдиної загальносвітової служби по боротьбі з надзвичайними ситуаціями є життєво необхідна для гарантованого захисту кожного. Це прибере штучно створеного «зовнішнього ворога», та об'єднає суспільство проти реальних небезпек. Це допоможе зберегти цінні ресурси і дозволить спрямувати їх на вирішення реальних насущних проблем, допоможе запобігти виникненню багатьох нещасних випадків, збереже мільйони і мільярди людських життів! Навіть у разі виникнення небезпечної ситуації за наявності єдиної загальносвітової служби буде легко консолідуватися і спрямувати необхідні кошти, фахівців, техніку у потрібне місце та швидко ліквідувати виниклу небезпеку. Ризикові люди зможуть докласти свої таланти і здібності не у служіння певним одиницям, які бажають руками інших виконати вигідні їм плани, а в чесний і благородний захист суспільства. Кожен, хто бажає з честю стояти на захисті людей, буде гарантом людської безпеки і чесного правосуддя. Службу таких людей буде шанувати, цінувати й підтримувати все суспільство.

Наявність планової економіки у Благотворчому суспільстві створить необхідну економічну стабільність, що, зі свого боку, свідомо усуне будь-яке виникнення криз та інфляцій. Єдність суспільства дозволить налагодити комунікацію і логістику. Завдяки цьому у Благотворчому суспільстві ніхто ні в чому не матиме потреби, оскільки все необхідне для життєдіяльності людини буде доступне для кожного у будь-якому куточку світу зі стабільними та однаково рівними цінами. Також гарантований достаток, добробут і стабільність у житті кожної людини усуне прецеденти протизаконних дій і створить сприятливий ґрунт для розвитку особистості.

Сучасне суспільство зіткнулося з глобальним викликом — це виживання усього людства. Для реальної безпеки мільярдів людей і збереження їхніх життів необхідний перехід суспільства на благотворчий формат. 8 Основ Благотворчого суспільства є необхідним фреймом для вибудовування нового діалогу у пошуках шляхів порятунку нашої цивілізації. У Благотворчому суспільстві превентивні заходи щодо підтримки життєдіяльності, безпеки та рівноправності гарантуються однаково для всіх людей.

Вибір між споживацьким форматом взаємин, орієнтованим на знищення людини, і Благотворчим форматом, орієнтованим на відродження людства,  є останнім шансом для виживання суспільства:  смерть або Життя. Або ми зраджуємо себе, наших нащадків, припинивши існування нашого людства, або ми реалізуємо Благотворче суспільство. У споживацькому форматі людство вже прийшло до своєї пікової точки самознищення, і далі так тривати не може. Але який буде результат — вибирати нам. Настав час вирішити нашу спільну долю. Рішення за кожним! Визначається воно і дією кожної людини у вибраному напрямку, і її бездіяльністю. І в цьому випадку на кожному з нас лежить однаково величезний ступінь відповідальності. Настав час позитивних змін, особистого перетворення і глобальної зміни суспільства! Кожен з нас має усвідомити: якщо не зараз, то вже ніколи!

Чи хочеш ти жити в надійному світі стабільності і безпеки, щоб у ньому ніколи не звучало слово «війна»? Чи хочеш ти убезпечити життя своїх дітей? Чи хочеш ти дійсно щасливого Благотворчого суспільства з рівними можливостями для кожного? Сьогодні Благотворче суспільство є непорушною життєвою потребою кожної розсудливої людини! Потреба Благотворчого суспільства — це квінтесенція кожної людини, небайдужої до свого майбутнього та майбутнього своїх дітей. Усім нам необхідно просто пам'ятати, що наша сила — у єдності! Людей, які бажають кращого світу, переважаюча більшість. Варто нам об'єднатися і почати діяти вже у новому благотворчому векторі розвитку нашої цивілізації — і суспільство мрії настане дуже швидко. Ми зможемо легко це зробити, якщо кожен з нас підтвердить свій вибір реальними діями вже зараз! Якщо люди виберуть Благотворче суспільство, ніхто більше не буде брехати нам, ніхто не зможе обманювати нас і маніпулювати нами. Лише Благотворче суспільство є тією силою, яка здатна вивести людство з кризи та дати шляхи вирішення нагромаджених проблем суспільства. Разом ми зможемо витримати всі випробування і створити Новий Світ безпеки, розвитку та процвітання. Майбутня доля людства залежить від кожного!

Алекс Фрідман