Logo Creative Society БЛАГОТВОРЧЕ
СУСПІЛЬСТВО

Наша Земля — велике звалище?

26 січня 2022 р.
Коментарі

На Землі живе 8 млрд людей. Ми звикли ставитися до нашої планети споживацько і навіть не замислюємося про те, що передусім завдаємо шкоди самим собі. У світі, де все підвладне жазі збагачення і пошуку найпростіших і найдешевших рішень, де ресурси використовуються нераціонально, сміття стало однією з найгостріших проблем нашого суспільства.

  • Куди подіти стільки відходів?
  • Хто платитиме за переробку сміття?

  • Що ж відбувається насправді у цій сфері?

  • І чому з'явилася сміттєва мафія?

У всіх цих питаннях допомогла розібратися інформація, ретельно зібрана та проаналізована волонтерами проєкту «Благотворче суспільство» і представлена ​​у відкритому доступі на конференції «Глобальна криза. Час правди»


Нераціональне використання ресурсів

Ми настільки нераціонально використовуємо ресурси, що виробляємо набагато більше, ніж можемо спожити. Ми викидаємо їжу, новий одяг і навіть нові автомобілі.

  • У Чилійській пустелі Атакама утворилося величезне звалище з нового нерозпроданого одягу. При швидкій зміні трендів багато речей стають нікому не потрібними. Щорічно до порту Чилі прибуває 59 тис. тонн одягу, і щонайменше 38 тис. тонн залишається тут на звалищі, адже ніхто не платить за те, щоб його переробити чи вивезти. Скільки ще одягу гниє на звалищах? Крім цього у світі кожної секунди спалюється 1 вантажівка одягу! Уявляєте, скільки ресурсів витрачено на виготовлення цієї купи ганчір'я? Скільки води витратили даремно, і це при тому, що близько двох мільярдів людей стикаються із дефіцитом чистої питної води.

  • У світі існують цвинтарі нерозпроданих машин, величезні площі яких вражають! Два мільйони нових автомобілів на рік, які так ніхто і не купить, залишаються гнити просто неба. Такі стоянки є в Іспанії, Великій Британії, США, Італії, Росії та інших країнах.

  • Згідно з глобальним звітом ООН у світі щороку викидається 900 млн тонн продуктів харчування! У грошовому еквіваленті їжі знищується на 750 млн доларів. Притому у 2020 році недоїдали 811 мільйонів людей! У світі існує глобальний індекс голоду, середньосвітові показники якого невпинно зростають. Війни та аномальні кліматичні катастрофи залишають людей без продуктів харчування, тільки в одному Мадагаскарі під загрозою голодної смерті перебуває 1,3 млн людей! А у всьому світі щодня від голоду помирає 8 000 дітей!

Звалища отруюють все навколо!

Дані про кількість сміття, які є у відкритому доступі, дуже занижені. Але навіть за цими даними щороку ми викидаємо понад 2 мільярди тонн відходів.

Екологічна криза на планеті — результат споживацького формату

Всього за останні 4 місяці 2021 року на сміттєзвалища викинули 730 млн тонн сміття. Для порівняння, все населення Землі важить 300 млн тонн, тобто всього за 4 місяці ми викинули сміття в 2,5 рази більше за вагу всього людства.

На звалищах часто трапляються пожежі, які завдають ще більших збитків людині і довкіллю.

Наприклад, у серпні спалахнуло кладовище старих шин у Кувейті. Стовпи чорного диму було видно навіть із космосу. Пожежа призвела до забруднення повітря токсичними речовинами і завдала шкоди здоров'ю майже 4,5 мільйонам людей.

Більшість сміття, у тому вигляді, в якому ми його викидаємо, не піддається біологічному розкладанню і не може бути належним чином перероблене. Воно отруює нашу воду, повітря, їжу – наше життя.

Одне тільки звалище «Газіпур» в Індії можна порівняти з висотою Тадж-Махала. Відходи розкладаються, виділяючи метан та інші хімікати, отруюють ґрунт і повітря, а також посилюють парниковий ефект. Звалищний газ потрапляє в ґрунт, а потім у водоймища, з яких береться питна вода.

Другий приклад: у столиці Індонезії на березі річки Цитарум розташовано понад 200 текстильних фабрик, які виготовляють дешевий одяг для всього світу. Щодня у річку скидається 20 000 тонн відходів і 340 000 тонн стічних вод. Вони забруднюють річку свинцем, алюмінієм, залізом і марганцем.

Це лише кілька прикладів, але таке відбувається по всьому світу! Крім того, практикується спалювання відходів, що веде до викиду небезпечних газів, які містять токсичні важкі метали. Кадмій, ртуть і свинець, потрапляючи в організм, впливають на кровоносну та нервову системи, створюють ризики появи генетичних онкологічних захворювань. У новій доповіді дитячого фонду «ЮНІСЕФ» йдеться, що у кожної третьої дитини, а це близько 800 млн дітей, рівень свинцю у крові настільки великий, що може спричинити порушення їхніх розумових здібностей і навіть призвести до смерті.

Сміттєзвалища у сучасному світі досягають немислимих розмірів

Переробка не рятує ситуацію!

Згідно з даними звіту Світового банку What a Waste 2.0, пластик, папір і картон, метал і скло складають 38 % муніципальних відходів. І лише 13,5 % з цієї вторинної сировини фактично переробляється у всьому світі, а це трохи більше 5 % від загальної кількості сміття. Незважаючи на це, наші темпи виробництва та споживання тільки зростають, як і звалища довкола нас.

Нині переробка сміття дуже затратна за часом та вартістю. Щоб виділити тонну переробки, витрачаються неймовірні ресурси для того, щоб відмити, зібрати, привезти, відсортувати, запакувати, продати і таке інше. У результаті виходить, що треба витратити набагато більше грошей, а ніхто до цього не готовий. Наприклад, один із сортів пластику PET у новому вигляді коштує приблизно 500 євро за тонну, а в переробленому приблизно 1 000 євро. Виробнику зовсім не вигідно робити собівартість продукту вдвічі вищою. Ба більше, за умов жорсткої конкуренції його товар стає нерентабельним. Фірми, які займаються переробкою пластику, йдуть навіть на те, що додають у перероблений пластик більшу частину нового і продають його під штампом вторинної сировини RECYCLED.

Задекларовані дані щодо переробки сміття часто відрізняються від реальної картини. Наприклад, у Німеччині частина сміття, яке вважається переробленим, їде на звалища до країн третього світу. Подібна ситуація відбувається і в Японії. Переробленим вважається навіть пластик, який просто спалили.

Сміття з Європи та США везуть до країн третього світу

Більшу частину переробки, що нині здійснюється в усьому світі, слід називати «даунсайклінгом». Це означає, що пластик, який проходить процес «даунсайклінгу», не може бути використаний повторно, його якість знижується. Тому ми маємо запитати себе: чому такі види пластику взагалі дозволено виробляти, якщо їх неможливо переробити чи повторно використати?

Сміттєва мафія

Мало того, що сміття саме по собі завдає шкоди нашій планеті, флорі та фауні і нам самим, то ми ще настільки осліпли у жадобі збагачення, що виникло таке явище як сміттєва мафія.

Як тільки у світі з'явилося нерозкладне і токсичне сміття, з'явилися й ті, хто роблять на цьому гроші. Мафіозні клани купують території і роблять на них звалища. І хоча на папері все може виглядати законно, та все ж переважно ці території для полігонів знаходяться біля житлових поселень і порушують всі екологічні норми.

Важлива частина бізнесу сміттєвої мафії — це нелегальне перевезення індустріальних відходів. Якщо підприємство хоче позбутися своїх токсичних відходів і при цьому заплатити якнайменше грошей, воно передає відходи мафії. І замість того, щоб утилізуватися належним, але дорогим чином, ці відходи вивозяться і потім зникають.

Наприклад, тільки на території Неаполя та його околиць, екологи налічують не менше 1 200 маленьких і великих нелегальних звалищ. Кількість фосфору, ртуті, миш'яку у цьому регіоні в 400 разів перевищує встановлені норми. Згідно з медичною статистикою, люди тут помирають від раку вдвічі частіше, ніж у середньому по всій країні.

Люди живуть і працюють на сміттєзвалищах, наражаючи на небезпеку життя і здоров'я

Контролюючи сміттєві полігони, мафія не тільки отримує незрівнянно завищений прибуток, але й має можливість контролювати міста. Оскільки варто їм заборонити ввозити сміття на свої полігони, місто перетворюється на звалище.

Що ми можемо змінити?

Сміття — це гниюче обличчя споживацького формату суспільства. Ним ми вбиваємо планету і навіть більше... ми вбиваємо себе. Нам невигідно переробляти сміття. Нам невигідно розробляти технології, які б очистили нашу планету. Але це невигідно в рамках споживацької економіки, яку ми самі й поставили вище за людське життя

Те, що ми дійсно можемо і повинні зробити сьогодні, — це змінити формат суспільства зі споживацького на БЛАГОТВОРЧИЙ. Коли на конституційному рівні в усіх країнах ухвалять 8 Основ Благотворчого суспільства, подібні схеми будуть неможливі. Бо головною цінністю у всьому світі буде життя Людини. У таких умовах не буде місця для всього цього бруду на планеті та у стосунках між людьми. Будь-який бізнес будуватиметься тільки з єдиною метою — покращення життя людей, принесення користі планеті і всьому людству.

Залишити коментар