Logo Creative Society БЛАГОТВОРЧЕ
СУСПІЛЬСТВО

Життя людини понад усе

24 січня 2021 р.
Коментарі

«Життя людини — найвища цінність», — стверджує перша основа Благотворчого суспільства. Що це означає на практиці і чому у сучасному споживацькому світі життя кожної людини насправді не цінується? Чи можуть інтереси суспільства бути вищими за інтереси людини? Чому виникають війни, і як нам побудувати світ добра і благотворення, світ без воєн?

Текстова версія передачі «Благотворче суспільство». Частина 3. 00:21:56 - 00:30:15 


Життя людини — перша основа Благотворчого суспільства 

Ігор Михайлович: А про це, в принципі, у 8 Основах Благотворчого суспільства говориться. Ось ти сказала, що вони у тебе є.

Тетяна: Є.

Ігор Михайлович: Давай ми будемо пояснювати, що таке Благотворче суспільство, просто пройшовши по цих Основах.

Тетяна: Давайте. Перша основа — Життя Людини: «Життя Людини є найвищою цінністю. Життя будь-якої Людини потрібно берегти, як своє власне. Мета суспільства — забезпечити і гарантувати цінність життя кожної Людини. Немає і не може бути нічого ціннішого, ніж життя Людини. Якщо цінна одна Людина, значить, цінні всі Люди!»

Ігор Михайлович: А хіба це не так? І ось найперша основа — Життя Людини, ніщо не може бути вище. А тепер давайте розберемо, чому в наш час у нашому споживацькому форматі все з точністю до навпаки. Ось дивіться: інтереси суспільства вищі за інтереси людини, інтереси держави вищі за інтереси людини. Вибачте, друзі мої, от я не розумію… Так, розумію, знаю все, але… Але, з іншого боку не розумію, як може бути суспільство без людини, як може бути за фактом держава без людини. Так що може бути найціннішим тут, на цій землі?

Життя кожної людини цінне

Тетяна: Людина і її життя, звісно ж.

Ігор Михайлович: Життя людське, воно найцінніше. Це те, що нам треба берегти. Немає і не може бути нічого ціннішого. Хіба не так? Так. Але тут же є і гарантії життя Людини. Правильно? І забезпечення її, коли ми всім суспільством дбаємо про життя Людини. Звідси витікає все: і медицина, і освіта, і всі соціальні забезпечення, скажімо, і безліч благ, які спрямовані на людину. І от чим відрізняється Благотворче суспільство від споживацького? Споживацьке спрямоване на брехню, обман, маніпуляцію і приховане рабство. І в рабстві знаходяться всі, навіть ті, хто вважають, що вони правлять світом. Вони в рабстві у самої системи, вони не вільні. А тут свобода, от дійсно свобода.

Ігор Михайлович: Вибач, от уяви, олігарх, який може йти купувати продукти на ринку без двадцяти людей охорони, бо він нікому не потрібний. До нього тільки підходять і кажуть: «Дякуємо! Дякуємо, що Ви так багато робите для суспільства!» Ну хіба це не приємно? Він підходить, а йому кажуть: «Слухай, навіщо тобі, любий, ось ці банани? Візьми ці, адже ти хороша людина, я тобі найкраще дарую. Дарую! Тому що ти так багато зробив хорошого!» Приємно буде людині чи ні? Правильно?

Тетяна: Звісно.

Ігор Михайлович: Або як зараз: він іде, а у нього двадцять людей охорони, тому що його кожен другий хоче прибити, бо він обікрав усіх, кого тільки можна. Ну що, не так? (Тетяна: Так) І він сам себе посадив у в’язницю і цим хизується. Вони задоволені життям? Ні, незадоволені. Вони задоволені лише тим, що їм хтось заздрить. Ну хіба це заздрість? Тільки дурники їм заздрять, ті, хто не знають, як вони живуть.

Як побудувати світ, у якому немає воєн

Тетяна: Ігорю Михайловичу, говорячи про цінність життя, Благотворче суспільство — це абсолютно мирне суспільство (Ігор Михайлович: Абсолютно), це суспільство без воєн, бо на сьогодні…

Ігор Михайлович: Не може бути поняття «війна» у Благотворчому суспільстві. Що таке війна? От хто би що не розповідав, війна, насправді, — це жадібність однієї людини. Це хворий соціопат із такою ненаситністю і гординею, який починає війну. А все решта — це приводи, це казки для людей. Йому потрібне чуже, от тому він і починає війну, тому що він хоче забрати чуже. Все. Він хоче обібрати, пограбувати народ, він хоче його підкорити і зробити людей своїми рабами. Давай подивимось в історію. Адже сучасна історія споживацького світу… І от дивись, те, що було 6 000 років тому (Тетяна: Так, і більше…), — практично все стерто. Так?

Тетяна: Так. Абсолютно, історія починається пізніше.

Ігор Михайлович: Дуже мало можна знайти. А вся історія починається коли? З побудови якраз споживацького формату (Тетяна: Так), коли людина людині стала вовком, коли одна людина стала домінувати над іншою. З'явився феодал, і з'явився раб. Так? І от звідси пішла історія.

І хто у нас в історії більше за всіх, скажімо так, відомий? Хворі соціопати. В дійсності звірі, а не люди. У нас є історія про людей? У нас є історія про звірів: хто кого зжер, скільки людей знищив тощо. І от це наша історія? І ми цим пишаємось? Це наше минуле і варто його згадувати? Та його, по-хорошому, забути і не згадувати ніколи. Ні, пам'ятати треба, все треба пам'ятати, друзі мої, щоб не було так, як було в минулому, щоб у майбутньому цього не допускати. Тому поняття «війна» не може бути взагалі у Благотворчому суспільстві, бо цінність життя Людини понад усе. Адже так? (Тетяна: Так).

Життя людини та війна — несумісні

І знову, от дивись. Ось один цар хоче забрати в іншого царя щось. Але от розуміння «один цар хоче забрати в іншого царя щось» — виходить, людей і людини взагалі не існує. Так? Все це так, біомаса, раби. Просто один цар спрямовує своїх рабів на завоювання рабів і майна іншого царя. 

Тетяна: Реалізувати свої інтереси.

Ігор Михайлович: А хто ці раби? Це люди, це ми з вами. І нами маніпулює чиясь хвора психіка, жадібність чиясь. Ну що, не так?

Тетяна: Абсолютно правильно, так.

Ігор Михайлович: А по-хорошому, якби було воно нормально, скажімо, по-людськи, так би мовити (я вже мовчу про Благотворче суспільство): от один цар проти іншого має якісь, скажімо, претензії, от вийшли вони вдвох і між собою б'ються, а ми, народ, з однієї сторони і з іншої робимо ставки — ще б і заробили на цьому шоу. Адже так?

Тетяна: Прекрасний сценарій.

Ігор Михайлович: Прекрасний. От, по-моєму, так воно і має бути. А від кого залежить? Від людей. Коли тобі цар говорить: «Іди, воюй», — ну навіщо тобі йти воювати і вбивати когось, друже мій? От він, цар, який тебе штовхає на війну, то візьміть його і штовхайте попереду себе. Адже так?

Тетяна: Так і є.

Ігор Михайлович: Що таке цар? Без свити він ніхто, просто хвора тварина, яка штовхає людей на війну. Що треба зробити? Тварину штовхати попереду себе. Виштовхнули з одного боку, а ті — з іншого боку виштовхнуть. І все, от вам шоу — і розважайтесь. Війни припиняться? Припиняться. Ну це жарт, звісно. Але в Благотворчому суспільстві це нереально. Чому? Тому що вся влада належить людям, тому що все людство — одна велика сім'я.

Тетяна: Звісно.

Ігор Михайлович: Навіщо воювати в сім'ї, коли всі рідні і близькі? Адже так?

Немає більшої цінності, ніж життя людини

Тетяна: Так. Просто, знаєте, дико слухати, що в суспільстві взагалі є такі думки про те, що нібито війни — це стан природний, посилаючись на того ж Платона, який розповідав…

Ігор Михайлович: Я тільки хотів сказати: ну це ж усі ці Платони, Канти…

Тетяна: Так, всі філософи…

Ігор Михайлович: Так-так-так, філософи, на яких створили потім, знов-таки, виправдання рабовласницького ладу. Хіба не так? Так. Це ті, чиїми устами люди, які правили іншими людьми, намагалися виправдати своє правління, свою жорстокість і нелюдяність. Ось тому вони їх і розпіарили. До сьогодні той самий Платон всюди вивчається. Так? (Тетяна: Так) Той самий Макіавеллі (Тетяна: Кант, Гоббс), Кант, Гоббс, так, і всі решта. Чому? Бо якраз вони навчають споживацькому формату, вони розповідають, що людина без війни — це нереально, людина все одно повинна воювати. Людина не повинна воювати — це перше, бо немає нічого ціннішого за людське життя. Забрати його легко — повернути неможливо. Що, не так? Ну як іти проти Бога? Адже вони не розуміють, що відповідати доведеться.

Життя людини — найбільша цінність

Тетяна: Як жити з цим, так.

Ігор Михайлович: Ну, миттєві радості набагато цінніші. Потім — це ж потім, і невідомо, чи буде воно. А от зараз, так, зараз я відправив купу рабів, і мені щось принесли на блюдечку». Просто людина повинна бути Людиною, а не рабом. Перестати робити дурниці — і все зміниться.


Текстова версія передачі «Благотворче суспільство». Частина 1

Текстова версія передачі «Благотворче суспільство». Частина 2

Залишити коментар